Студенти І курсу медичного факультету навчались впродовж місяця у Люблінському медичному університеті. Що розповіли студенти про своє навчання.
Христина Мельник і Ярослав Андрійчук – студенти І курсу медичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки впродовж місяця навчались у Люблінському медичному університеті.
Про це розповідають на сайті ВНУ.
ВНУ імені Лесі Українки отримав запрошення і між студентів обирали достойних кандидатів. Головною умовою було володіння мовами – англійською та польською. Вибір впав на Христину та Ярослава.
Українські студенти в Польщі потрапили до інтернаціональної групи.
Проблем із адаптацією не було. У хостелі, власниця якого – українка, переважно жили студенти з України. У навчальний процес Ярослав і Христина теж влилися без проблем. Їхні колеги з інших країн володіли англійською мовою на високому рівні і з ними було досить зручно комунікувати. Разом із луцькими медиками в польському ЗВО проходили стажування студенти із Тайваню, Таїланду, Іраку, Канади.
«Ми з Христиною знаємо англійську, тому взаємодіяли без проблем. Теми були ті ж, що й у Луцьку, тільки англійська термінологія. Ми завжди спілкувалися англійською, а між собою – українською, як і інші студенти-земляки між собою. Наприклад, була досить велика група із Тайваню. Вони між собою спілкувалися рідною мовою, а з нами – англійською», – пояснив Ярослав.
Наставники з польського ЗВО доступно пояснювали матеріал і були задоволені теоретичною базою знань Ярослава та Христини, але деколи радили допрацювати практичні навички.
На думку Христини, основна причина – те, що в Україні на перших курсах у медичних навчальних закладах акцент роблять на теоретичній базі: «Ми на перших курсах отримуємо хорошу теоретичну базу знань, а практичні навички здобуваємо на старших курсах. Це добре, що ми розпочинаємо з вивчення будови тіла, всіх функцій тощо. Звичайно, що ми візьмемо до уваги поради польських викладачів і будемо допрацьовувати».
Ярослав додав, що вони не мали змоги складати іспити в Польщі, але пригадав, що після лекцій писали тести з контролю знань, результати яких завжди були успішними.
Місяць – порівняно короткий термін для того, щоб отримати освіту, але студенти-медики Лесиного університету задоволені, що їм пощастило взяти участь у такому стажуванні.
«Насамперед ми побачили європейський рівень освіти, європейські технології – манекени, гаджети, інсталяції, стали свідками того, як у Польщі відбувається навчальний процес, як поєднуються теоретичні та практичні навички. Я не бачив нічого застарілого. Усе було максимально зручно пристосоване для роботи й навчання. На власні очі також побачив, як поляки піклуються про українців. Вони хочуть нам допомагати, питали нас, чи нам щось потрібно, чи щось турбує, тривожить. Викладачі на останніх лекціях бажали нам усього найкращого і перемоги у війні», – поділився спогадами Ярослав Андрійчук.
Христина Мельник підтримала колегу та розповіла, що всі викладачі знали про війну в Україні: «Вони наповнені інформацією. Люди не відштовхують інформацію про події за кордоном, розуміють усі проблеми та переймаються нашою бідою, часто питали, чи немає поганих новин».
Ярослав запевнив, що з усіма одногрупниками вдалося налагодити тісний контакт, обмінятися даними. Медики з різних країн підтримують спілкування. Студентка з Канади цікавилася Україною та розвіювала міфи про те, що люди з іншої півкулі не знають нічого про країни Європи.
Христина та Ярослав кажуть, що в подальшому теж долучатимуться до подібних програм, щоб побувати в іноземних навчальних закладах, і радитимуть знайомим вступати на медичний факультет ВНУ імені Лесі Українки, щоб розвивати його.
Ярослав підсумовує, що медичний факультет Університету має хороші перспективи для розвитку: «Саме за бажанням викладачів донести матеріал, за теоретичним складником наше навчання майже не відрізняється від європейського. Бачачи Люблінський університет і його інфраструктуру, я дізнався, що основний ривок у розвитку відбувся впродовж останніх десяти років завдяки коштам спеціальних європейських фондів. Думаю, що після перемоги і наш заклад зможе розвиватися такими темпами».
