Сьогодні українці святкують День Соборності України

Софійська площа у Києві під час проголошення історичного Акта Соборності 22 січня 1919 року

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Український народ неодноразово намагався створити власну незалежну державу. Акт Злуки – один з прикладів титанічних зусиль українців.

На тлі кровопролитних подій пізньої осені 1917 р. було створено нову державу на частині територій сучасної України. Це сталося у результаті ухвалення ІІІ-го Універсалу Української Центральної Ради 7 листопада 1917 р. Документом було проголошено Українську Народну Республіку (УНР), до складу якої увійшло 9 українських губерній. Під впливом цих подій в жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду. Пізніше, внаслідок осінньої революції 1918 р. Австро-Угорська імперія розпалася на ряд незалежних держав, серед яких і Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР) з столицею у м. Львів. Очолив ЗУНР Євген Петрушевич.
 

Відтоді між урядамиУНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний «Передвступний договір» про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.

Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії: «…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна».
 

 

Перше офіційне святкування Соборності відбулося 22 січня 1939-го року. Вперше за 20 років урочисто відзначено на офіційному рівні свято Соборності. Відзначили річницю у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехословаччині. 
 

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією. На довгі роки цей договір був забутий як політиками та і простими людьми. А 21-гого січня 1990-го року у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. А з кінця 2000-х років Живий ланцюг у до роковин Акту Злуки став традиційним. У 2008 — 2011 роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. 22 січня 2011 р. «живий ланцюг» утворено у понад 20 містах України.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».
 

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву.

«Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1». - йдеться в Указі.

Людмила Лесик