Поки тривають надзвичайно важливі для України перемовини про завершення війни, світ ризикує зіткнутися з новим серйозним конфліктом — цього разу між двома ядерними державами: Індією та Пакистаном. 22 квітня в індійському штаті Джамму і Кашмір стався теракт, скоєний ісламістами, внаслідок якого загинули десятки мирних громадян. Трагедія трапилася під час чотириденного візиту до Індії віцепрезидента США Джей-Ді Венса, що лише підсилило міжнародну напругу.
Про це повідомляє OBOZ.UA.
Індія перекриває шлюзи на річці Інд, що є підставою для оголошення війни
У відповідь Індія звинуватила Пакистан у підтримці терористів і призупинила дію Договору про води Інду від 1960 року, за яким дві країни здійснюють спільне користування річковими ресурсами. Через географічне положення Індія може припинити водне постачання великій частині Пакистану, що зупинить там майже половину сільського господарства та роботу більшої частини ГЕС. Зі свого боку Пакистан оголосив, що будь-яка спроба Індії змінити водний баланс буде розцінена як "акт війни", закривши повітряний простір для індійських авіакомпаній, припинивши торгівлю та скасувавши низку дипломатичних угод.
Однак 24 квітня Індія все-таки закрила всі 4 шлюзи на річці Інд у напрямку Пакистану.
Китай також є фактичним учасником конфлікту, володіючи частиною Кашміру
На тлі торгової війни між США та Китаєм варто зазначити, що у потенційному індо-пакистанському конфлікті присутній і третій гравець, адже ще з 60-х років XX ст. Китай контролює близько 15% території Кашміру – головної спірної території між Пакистаном та Індією. Вони були подаровані Пакистаном ще після першої війни з Індією. Здебільшого це безлюдні високогірні території. Однак для Китаю вони мають надзвичайно важливе значення – через них проходить стратегічна дорога, яка з’єднує Тибет і Сіньцзян. Відтак контроль над частиною Кашміру дає Пекіну додатковий важіль тиску на Індію та можливість впливати на індо-пакистанський конфлікт, який на межі ескалації. Дуже ймовірним може бути непряме втручання Китаю для відволікання Індії від її планів перехопити експорт у Європу собі, доки Китай піддається шаленому тискові від тарифної війни із США.
Війна між Індією і Пакистаном послабить плани створення антизахідної коаліції в Євразії та китайські торговельні шляхи
Також не слід забувати, що Індія та Пакистан є учасниками Шанхайської організації співробітництва (ШОС), створеної з ініціативи Китаю та РФ у 2001 році, а Індія та Китай також є учасниками блоку БРІКС, над розвитком якого дуже щільно працює Росія. Так, конфлікт може завдати досить відчутного удару по російських та китайських амбіціях сформувати у рамках ШОС та БРІКС блок диктаторських та авторитарних режимів та для боротьби із Заходом.
Тож війна між Індією та Пакистаном може зблизити Нью-Делі зі США та Британією, а Ісламабад – із Китаєм. Для Пекіна ескалація війни поставить хрест на китайських планах логістично-торговельного проєкту "Новий шовковий шлях" через Пакистан та Індійський океан, який зав’язаний на пакистанські шляхи та морський порт Гвадар.
Крім того, виникають значні ризики для транспортування морем нафти з Близького Сходу до Китаю. Відтак, з погляду глобальної економіки, будь-яка повномасштабна й тим паче затяжна війна в цьому регіоні майже напевно спричинить крах світових фінансових ринків, інфляцію та світову рецесію. Тому, ймовірно, і Китай, і Росія, яка сама веде виснажливу й не надто успішну війну в Україні, намагатимуться зупинити процес ескалації між Нью-Делі та Ісламабадом.
Обмежений конвенційний конфлікт у межах прикордонних територій – найбільш імовірний сценарій
Так, для прогнозування майбутніх подій слід враховувати насамперед наявність в Індії та Пакистану боєздатного ядерного арсеналу. Якщо в Індії є ракети з ядерними зарядами, здатні фактично знищити увесь Пакистан, то Ісламабад має менш потужні заряди, але у пропорційній кількості вони здатні завдати Індії непоправної стратегічної шкоди. Ядерна доктрина Пакистану містить пункти про можливість застосування ядерної зброї, якщо вторгнення на територію країни перевищуватиме конвенційні можливості захистити себе або становитиме загрозу політичному існуванню держави.
Тому найбільш ймовірним сценарієм можна розглядати низку локальних бойових зіткнень на рівні рота-батальйон, удари конвенційним озброєнням по прикордонних військових об’єктах, авіаційні та корабельні дуелі у повітрі й на морі тощо. Тобто рівень практичної перевірки готовності армій обох країн, інтенсифікація військової промисловості, об’єднання націй навколо зовнішнього ворога та посилення пропаганди. Сценарій повномасштабного вторгнення залишається значно менш вірогідним, але відкидати зовсім його не можна.
Врешті, ядерна зброя обох країн має виконувати функцію саме стримування супротивника від таких дій, тому бої батальйонного рівня аж ніяк не потребуватимуть завдання ядерних ударів, на які обов’язково буде відповідь зі сторони супротивника.
Як повідомляв MYNIZHYN, у Росії заявили, що Москва нібито готова укласти угоду щодо припинення вогню в Україні. Переговори ж між США та Росією, вважають у Кремлі, "рухаються в правильному напрямку".
