Ми виховуємо дітей так, як виховували у дитинстві нас, проте в нашому дитинстві багато чого нам не подобалося, але ці фрази та дії ми продовжуємо застосовувати у вихованні своїх дітей... Нещодавні дослідження психологів стверджують, що крик схожий на фізичне насильство, а про побиття мова взагалі не йде... Автор книги “Не кричіть на дітей” Даніеле Новара пропонує запам’ятати п’ять правил, які допоможуть виховати дітей, не зриваючись на крик, — пише Затишок.
1. Послідовність
Щойно діти помітять незгоду між батьками, вони спробують натиснути і домогтися свого від того з батьків, хто програє. Тому дуже важливо встановлювати правила разом і дотримуватися їх. Діти – чудові маніпулятори: раз помітивши у вас нерішучість і здатність прогнутися, вони запам’ятають це та намагатимуться продавити знову і знову.
Наприклад, якщо ви разом встановили правило про те, що солодке можна їсти тільки після ситного обіду, а за кілька днів один із батьків потайки підсовує дитині шматочок шоколаду зі словами “Тільки не кажи мамі/татусеві!”, ваша репутація в очах дитини стає неабияк поваленою.
2. Чіткість
Встановлене вами правило має бути доступним для розуміння. Якщо ви формулюєте якесь правило для дітей, воно має бути гранично зрозумілим і не викликати додаткових запитань.
Наприклад, “Не роби багато помилок у домашній роботі!”. А “багато” – це скільки? Або “Знову ти спізнюєшся! А ну швидше одягайся!”. Набагато краще сказати “Поквапся, залишилося зовсім мало часу!” замість того, щоб укотре акцентувати увагу на здатності дитини копошитися перед виходом з дому і тим самим принижувати її.
3. Реалістичність та адекватність
Під реалістичністю треба розуміти те, що дитина має бути в змозі застосувати правило на практиці, під адекватністю – що правило має відповідати віку дитини.
Для кожного віку – свої правила.
Наприклад, іти з маленькою дитиною в гості, де є багато веселих розваг, одягнувши її в святковий одяг, і вимагати не бруднити його – нереалістично. Робити мільйон зауважень і псувати вечір собі та дитині – ще гірше. Вимоги та очікування їхнього виконання мають бути адекватними, реалістичними і підходити за віком.
4. Здійсненність
Правила мають бути не тільки зрозумілими, вони мають бути здійсненними. Відправляючи дитину гуляти з друзями о 15:00 у парк, який розташований за 20 хвилин пішки від будинку, не можна вимагати її повернення до 16:00. Навіть якщо дитина повернеться до цього часу, її висміють друзі і вона буде зла на вас.
Уникайте фраз: “Грайся, але тільки не забруднися”, “Ллє як із відра, дивись не промочи ноги”, “Бігай, але не спітній!”, “Дивіться, не сваріться!”. Вони безглузді та шкідливі.
5. Розумність
Правила для дітей не повинні писатися “на коліні”. Забороняти дітям підходити до вікна тільки тому, що ви вчора ввечері бачили у фільмі, як якась дитина не втрималася на підвіконні й випала з сьомого поверху, – нерозумно. Краще поясніть правила поведінки біля відкритого вікна, не дозволяйте сідати на підвіконня і перебувайте з дитиною в одній кімнаті.
Завжди ставте собі запитання: “Чи корисне для розвитку моєї дитини те правило, яке я хочу встановити? На чиїх потребах воно ґрунтується – на моїх чи на її?”
Встановлюючи правила виховання своїх дітей, не забувайте про головне: вони люблять вас і чекають підтримки. Нерозуміння та осуду вони зазнаватимуть протягом життя не раз. Тож не затьмарюйте їхнє щасливе дитинство!
Як повідомляв MYNIZHYN, не забувайте золоте правило: “Перш, ніж сказати це дитині, скажи це собі”. Батьки часто сварять дітей. У пориві гніву чи розчарування можна "кинути" таку фразу дитині, що в неї розвинуться комплекси або психологічні травми на все життя. Яких помилок слід уникати батькам під час сварки з дитиною — читайте у матеріалі.
