Війна і житло та право на спадщину: коментує кандидат юридичних наук - Марина Ларченко

«Війна вносить корективи в усі сфери життя» - ця фраза вже давно відома багатьом українцям.
Люди почали задумуватися над тими речами, про які раніше не дуже клопоталися чи не дізнавалися тих чи інших деталей.
Ось до чого мова.
До редакції MYNIZHYN.com звернулася жителька Ніжина ось з таким питанням:
«В моїй країні війна і звісно, що мені досить тривожно і за себе і за своїх близьких. Хочу запитати у досвідченого юриста: у мене є будинок і власниця я. Батьки подарували у спадок. Серед рідні у мене рідна сестра, племінники та мама. Якщо мене не стане, то кому належатиме будинок? Чи відійде він моїй рідні. Чи як тут бути?»

Дане питання коментує кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, доцент - Марина Ларченко.


Питання спадкування в Україні регулюються цивільним законодавством. Чинний цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом. Якщо померла людина за життя не склала заповіт, то спадкування здійснюється за законом. Так статті 1261 – 1265 ЦК України встановлюють п’ять черг спадкоємців, які закликаються до спадкування почергово, при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, якщо тільки вони не уклали нотаріально посвідченої угоди про зміну розміру часток.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
Із запитання слідує, що наразі серед спадкоємців першої черги є лише мати читачки. Тож в разі настання смерті власниці будинку саме її мати успадкує все наявне на момент смерті майно. Якщо ж на момент смерті власниці будинку її матері вже не буде в живих, до спадкування буде закликана друга черга спадкоємців, серед яких є лише рідна сестра, яка у такому разі і успадкує все майно. Племінники спадкодавця закликаються до спадщини за правом представлення, тобто якщо на момент смерті спадкодавця вже не буде в живих її рідної сестри. І тоді вони успадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхній матері (сестрі спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини у рівних частинах кожен.
Читачка може змінити цю ситуацію, якщо вона її не влаштовує, відвідавши нотаріуса та склавши заповіт (посвідчується нотаріально). У цьому випадку вона може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у неї з цими особами сімейних, родинних відносин, а також будь-яких сторонніх осіб на свій розсуд. Загалом цивільне законодавство дозволяє використовувати багато різноманітних юридичних інструментів при складенні заповіту, що дозволяє повною мірою реалізувати волю заповідача щодо подальшої долі його майна.