Не у всіх є така розкіш: розмістити в укриттях ліжка для малюків, щоб ніяка повітряна тривога не перервала дитячий сон. У Ніжині таких дитячих садочків чотири: два дошкільні навчальні заклади — №4 «Казка» та №12 «Ромашка» та два дошкільні підрозділи в складі гімназій №16 та №17, розповідає Час Чернігівський.
— У нас дві групи. Середня молодша — це діти трьох-чотирьох років і середня старша — п’яти-шести років. Усього 77 вихованців. І в сховищі є достатньо місця і ліжок на всіх. Дві кімнати — окремо на кожну групу, де діти можуть і спати, і їсти. Бо в нас з 1990 року ПРУ (протирадіаційне укриття), — радіє Тамара Солдатенко, директорка Ніжинської гімназії №16. — Розраховане на 1300 людей. До війни там проводили спортивні заняття, працювали танцювальні гуртки.
Коли почалася війна, дві кімнати укриття (медичний та командний пункти) переобладнали для садочка. З іншого входу заходять старші учні гімназії.
— Діти сплять у сховищі? Чи не вкладеш?
— Звичайно. Повітряна тривога закінчується, а вони продовжують спати, якщо тиха година ще триває. Їм там гарно. А якщо відбою тривоги нема, то після сну ми їх і годуємо в укритті. Там є столи, стільці. Помічники вихователів приносять їжу. Якщо немає світла, включаємо генератор. У садочку і в укритті в нас світло є завжди. А в опалювальний сезон там ще й досить тепло. Зробили ремонт коштом громади. Непогано вийшло, батьки задоволені.
— У нас є обладнана кімната з місцями для сну для молодшої групи. Там 20 ліжечок. Дітей у групі теж 20. У сховищі спати, на жаль, звикли. Не бояться, — констатує Ольга Гурська, директорка дошкільного закладу №4. — Ніхто не плаче. Спокійно спускаються, лягають у ліжечка. Якщо на повітряну тривогу припадає обід чи сніданок, їдять теж в укритті. Є місця, столики. Ігрові куточки облаштовані. Це зручно.
Усього в садочку чотири групи: молодша, середня і дві старші.
— У переважній більшості дошкільних закладів спати дітей під час тривоги не вкладають, — узагальнює Надія Пономаренко, заступниця начальника управління освіти Ніжинської міської ради. — При садочках загалом була недостатня кількість укриттів. Тому при трьох гімназіях створили дошкільні структурні підрозділи. Де місткість сховищ це дозволяє. Ясельних груп не набирали взагалі.
Першими з початку великої війни відкрили садочки №4 та №12. В яких були підвальні приміщення. Призупинена діяльність трьох. Де немає укриття навіть у радіусі 100 метрів. І один на простої — працює тільки директор і сторож.
У всіх дошкільних закладах Ніжина запровадили подвійний склад вихователів і помічників вихователя (няні). Якщо зазвичай на зміні двоє — вихователька і помічниця виховательки, — то зараз на зміні два вихователі та дві няні. А на день — по чотири. Діти маленькі. Їх треба встигнути переодягти, завести чи занести до укриття. А в тиху годину ще й розбудити. А якщо ще треба бігти до сусіднього закладу… Крім того, так ми забезпечили роботою наших вихователів. Так, це навантаження на міський бюджет. Але ми не вигнали людей і не відправили на простій. На власному рахунку зараз лише кілька вихователів, які перебувають за кордоном.
Три садочки працюють дистанційно. Діти з батьками заняття дивляться онлайн. Вихователі отримують зарплату. Батьки ні за що не платять.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена Гобанова
Як повідомляв MYNIZHYN, фінська міжнародна неурядова організація Finn Church Aid завершила ремонт укриття в Ніжинській гімназії №2 на Чернігівщині.
