Роман Дмитрович Тризна народився 15 грудня 1816 р. у дворянській родині Дмитра Андрійовича та Тетяни Романівні Тризни. Вищу освіту отримав у Ніжинському фізико-математичному ліцеї князя Безбородька. Випуск вихованців ліцею 1835 р. був ювілейним – десятим. Разом з Романом Тризною на курсі навчались О.С. Афанас’єв-Чужбинський ( український письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець), М.І. Міклухо-Маклай (батько відомого мандрівника), В.В. Каталей (учасник російську турецької війни, генерал-лейтенант).
Роман Дмитрович Тризна народився 15 грудня 1816 р. у дворянській родині Дмитра Андрійовича та Тетяни Романівні Тризни. Вищу освіту отримав у Ніжинському фізико-математичному ліцеї князя Безбородька. Випуск вихованців ліцею 1835 р. був ювілейним – десятим. Разом з Романом Тризною на курсі навчались О.С. Афанас’єв-Чужбинський ( український письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець), М.І. Міклухо-Маклай (батько відомого мандрівника), В.В. Каталей (учасник російську турецької війни, генерал-лейтенант).
30 грудня 1835 р. вступив на державну службу. З цього року служив у Чернігівській палаті Цивільного суду. У 1838 р. – столоначальник (посадова особа нижчого структурного підрозділу центральних і місцевих державних установ).
У 1844 р. обраний на шість років засідателем Чернігівської Цивільної палати. В 1846 р., під час відвідин Ніжина Тарасом Шевченком, познайомився з ним і став його відданим другом, мав багаторічне листування з поетом. Багато зусиль Р.Д. Тризна доклав для поширення "Кобзаря" та організації недільних шкіл на Чернігівщині Активно агітував церковне керівництво використовувати шевченківський «Букварь южноруський» (1861) у недільних школах. Складений він був з кращих зразків фольклора і частково з власних творів Т. Шевченка. «Букварь» вийшов відносно невеликим накладом (10 тис. примірників) коштом самого автора. А гроші, отримані від продажу книги (коштувала 3 копійки), йшли на потреби недільних та сільських шкіл.
Використання шевченківського «Букваря» у народних школах наштовхнулось на супротив з боку шкільних адміністрацій та вищого духівництва, зокрема, чернігівського єпископа Філарета та київського митрополита Арсенія. У 1862 р. в Малоросії було не більше 110 таких шкіл. Викладання у них було на українській мові. Того ж року царський уряд прийняв рішення закрити недільні школи, а дехто з організаторів та викладачів цих шкіл була заарештовані. Головне управління цензури відхилила «Буквар южноруський» у якості учбового посібника
У 1851, 1854, 1857 рр. обирався секретарем Дворянського депутатського зібрання, мав чин колезького асесора (цивільний класний чин, який зайняв з 1722 року VIII ранг в Табелі про ранги).
10 лютого 1856 р. Роман Дмитрович створив родину, одружившись з Катериною Миколаївною, уродженою Тризна. У шлюбі народилось п’ятеро дітей – чотири сини – Микола, Дмитро, Борис, Вадим й донька Ольга (у шлюбі Бакуринська).
У 1858 р. Р.Д. Тризна обирається головою Чернігівської палати Цивільного суду та членом від дворян Чернігівської межевої палати. У 1860 р. Роман Дмитрович очолив комісію з будівництва в Чернігові Дворянського Дому. У 1863 р. був обраний на друге 6-річчя головою Цивільної палати і отримав чин статського радника (цивільний класний чин V рангу в Табелі про ранги). У 70-і рр. ХІХ ст. його кар’єра і надалі йде в гору, ці роки були насичені працею на благо дворянства і повітового земства. Р.Д.
Тризна обирався дворянами у члени Чернігівського губернського з селянських справ присутствія, протягом 1874-1875 рр. був головою Чернігівського повітового земства, після того до 1884 р. – у Чернігівській межовій палаті. Двері суду відкривалися для кожного, бідним і безпорадним Тризна віддавав весь свій службовий час.
З 1884 до 1889 р. Р.Д. Тризна тяжко хворів, у ніч на 2 грудня 1889 р. статський радник помер у Чернігові, де і був похований на міському кладовищі.
.jpg)
