Україна – країна, яка багато років зберігала свою незалежність та культурну спадщину в умовах складних випробувань і турбулентних змін. І однією з найяскравіших рис нашої нації є здатність виражати себе та власну ідентичність через мистецтво.

Українське кіно – це частина культурного скарбу, яка набуває все більшої популярності та визнання не лише в межах країни, а й за її межами. Саме тому День українського кіно став невід'ємною частиною календаря культурних подій та нагадує нам про вагомий внесок українських кінематографістів у світову кінематографію.
Спеціально для наших читачів журналісти MYNIZHYN зробили підбірку нових українських стрічок, на які варто звернути увагу. Ви не пожалкуєте ні секунди витраченої на них.

Мавка. Лісова пісня

Сповнений таємниць та загадок ліс знаходиться під надійною охороною. Це є покликанням Мавки – Душі Лісу. Талановитий сільський хлопець Лукаш увесь час грає на сопілці. Чарівну мелодію почула Мавка. Сталося диво – вона закохалася у юнака. Але чи зможуть вони бути разом? На першому місці для дівчини завжди буде турбота про збереження лісу та усіх його мешканців.
У основі анімаційного фентезі «Мавка. Лісова пісня» – твір Лесі Українки. Віршована п’єса у трьох діях «Лісова пісня» написана у 1911 році, а вперше поставлена у 1918 на сцені Київського драматичного театру. Світ побачило дві кіноекранізації цього твору та один мультфільм. Проект нового мультфільму було представлено у 2015 році. Творці отримали часткове фінансування від Держкіно. Кошторис на виробництво кілька разів змінювався і нині становить 187 млн. грн. У 2017 році проект взяв участь у міжнародному пітчингу.
 

Довбуш

На початку 18 століття жителі Карпат потерпали від несправедливого панування польської шляхти. Брати Олекса (Сергій Стрельников) та Іван (Олексій Гнатковський) Довбуші стали одними з тих, хто не бажав миритися з несправедливістю. Однак різне розуміння того, якою має бути помста, робить братів ворогами. Серед жорстокості світу, лицемірства й жадібності шляхти та втрат близьких людей, Олекса намагається бути щасливим та вибороти щасливу долю своїм землякам.
Історичний пригодницький фільм «Довбуш» зняв український режисер Олесь Санін. Для цього проекту він став співавтором сценарію, режисером та співпродюсером. Санін залучив до процесу професіоналів із Польщі та Канади. Готуючись до зйомок, тривалий час працювали з архівними записами тієї пори. Розпочали знімати у серпні 2018 року. Кілька разів процес призупинявся через технічні труднощі та пандемію. Натурні зйомки проходили у Карпатах, на Тернопільщині та у Києві. У деяких масових сценах були задіяні близько 1500 акторів.
 

Люксембург, Люксембург

Є чимало гарних місць для смерті. Люксембург – не одне з них. Але гарний чи ні, Люксембург робить смерть дуже дорогою. Коли брати-близнюки дізнаються, що їхній давно зниклий батько захворів у Люксембурзі, вони вирушають у подорож, аби побачити його востаннє. Та чи буде чоловік, якого вони там зустрінуть, таким же поганим татом, як вони його пам’ятають?
Комедія «Люксембург, Люксембург» є дітищем Антоніо Лукіча, який сам написав сценарій та зайнявся режисурою. Цей проект став одним із переможців конкурсного відбору Держкіно у 2020 році. Держава профінансувала близько 20 млн. грн. Основними локаціями для зйомок стали Лубни, Київ та Люксембург.
 

Памфір

Леонід (Олександр Яцентюк) повертається із заробітків в рідне буковинське село на зимові свята. Дружина вмовляє більше нікуди не їздити, та й син Назар (Станіслав Потяк) не хоче відпускати батька. Хлопець обирає ризикований спосіб завадити від’їзду – намагається спалити документи. Через необачність підлітка спалахує пожежа. Леонід обіцяє компенсувати усі збитки. Грошей на це піде чимало, тож він згадує часи, коли більшість місцевих знало його не як добропорядного сім’янина Леоніда, а як Памфіра, якому немає рівних у контрабанді та незаконному перетині кордону.
Драму «Памфір» зняли у копродукції Україна, Франція, Польща, Чілі та Люксембург. Проект був серед переможців конкурсного відбору Держкіно. Також у виробництві взяв участь Український культурний фонд. Режисером та сценаристом виступив українець Дмитро Сухолиткий-Собчук. Знімали на Буковині у 2020 року з дотриманням усіх обмежень, спричинених пандемією