На відміну від дорослих, дитині набагато важче зрозуміти симптоми стресу, а відтак — вчасно звернутися за кваліфікованою допомогою. Часто дитина не розуміє причин поганого настрою, а тому вкрай важливо батькам розпізнати ознаки стресу в дитини та допомогти їх подолати. Які ознаки ви можете помітити та як з ними впоратися — розповідає Затишок.
Як проявляється стрес і як допомогти дитині?
1. Регрес
Це означає повернення до форм поведінки раннього дитинства: дитина починає смоктати палець, плаче, коли йде мама, мочиться в ліжко, висне на дорослих, постійно потребує уваги.
Що робити? Заважати “регресувати” дитині не треба. Їй треба, щоб її приголубили в цей момент і заспокоїли. Перечекайте регрес – він пройде.
2. Страхи
Якщо дитина раптом перетворюється на великого боягуза – значить, явно перебуває в стресі. Насторожити батьків має, якщо дитина скрізь зачиняє двері, весь час перевіряє, чи замкнено замок, всюди вмикає світло. Вона уже боїться не лише темної кімнати, а й картинки на стіні, шуму на сходах, і тиші.
Що робити? Активно залучайте дитину до гри, малювання — обидва ці заняття добре розряджають. З їхньою ж допомогою спробуйте зрозуміти і витоки страху, або непомітно послухайте розмови дитини з іграшками.
3. Агресивність
Якщо ви помітили, що ваш малюк, раніше такий поступливий і доброзичливий, ні з того ні з сього став хамити, різко відповідати, битися, жбурляти в стінку іграшки та книжки, замахуватися на оточуючих, знайте – це ознаки стресу.
Що робити? Агресію не можна забороняти, краще намагатись переводити її в інші форми: вчити відстоювати свою правоту, аналізувати разом ситуацію. Шукайте конструктивний вихід для енергії дитини, що накопичилася: активний спорт, рухливі ігри з іншими дітьми, влаштуйте лялькову бійку.
4. Перепади настрою
Дитина то уразлива, може легко розплакатися без приводу, то, навпаки, стає занадто агресивною. У старших дітей часті істерики чи пригнічений, депресивний настрій днями і тижнями — все це також має насторожувати батьків.
Що робити? Поговоріть з дитиною, з’ясуйте, що у неї викликає занепокоєння. Навчіть її розуміти та конструктивно висловлювати свої емоції. Звертайте увагу навіть на найменші досягнення. Слідкуйте за режимом дня дитини, її харчуванням та сном.
5. Проблеми зі здоров’ям
Батьків часто збивають з пантелику незрозумілі симптоми: блювання, розлад кишечника, висипання, температура, біль у животі та інше – все це може відбуватися на нервовому ґрунті, якщо дитина сильно перехвилювалася.
Що робити? Для початку налагодити психологічний клімат у сім’ї, перевірити, чи не надто відрізняються вимоги сім’ї та школи. Вони мають бути ясними та послідовними. В ідеалі варто попрацювати з дитячим психологом над самооцінкою дитини та обов’язково перевірити, чи є у сина чи доньки особистий час та простір.
6. Неспокійний сон
При стресі засинання перетворюється на щоденні муки з обов’язковими ритуалами: увімкни світло, засунь фіранку, подивися, хто у вікні, тримай мене за руку і т. д. Дитина починає менше спати і згодом відчуває хронічну втому.
Що робити? Від неспокійного сну допомагають заспокійливий масаж, дихальна гімнастика, вправи на уяву. Крім того, корисна аромотерапія, масажі з ефірними оліями, ароматичні ванни. Можна купити дитині трав’яну подушку.
7. Зниження успішності
Про те, що дитина перебуває в поганому психоемоційному стані, говорять такі ознаки як порушення функцій пам’яті, труднощі уяви, слабка концентрація уваги, втрата інтересу до всього, що викликало цікавість раніше.
Що робити? Щодня цікавтеся шкільними справами дітей. Не обмежуйтесь черговим питанням “Які оцінки?”, розпитуйте про почуття, настрої, підтримуйте. Не скупіться на похвалу, помічайте навіть найменші досягнення дитини. По можливості допомагайте дитині виконувати важкі завдання.
8. Швидка втомлюваність
Погана концентрація уваги та запам’ятовування, труднощі з навчанням, яке раніше давалося легко. Дитина швидко втомлюється після навантаження, розсіяна, забудькувата, непосидюча.
Що робити? Дізнайтеся про дитячі переживання та емоції. Щоб дитина відчувала вашу підтримку, переконайтеся, що вона знає: ви доступні в будь-який час, коли вона хоче говорити з вами про свої проблеми. Цінуйте свою дитину в будь-яких ситуаціях і якнайчастіше обіймайте.
9. Ізоляція
Стан психологічного стресу може виявлятися у дитини у вигляді страху контактів, прагненні самотності. Вона перестає брати участь в іграх однолітків, у неї спостерігаються труднощі у дотриманні дисципліни.
Що робити? Для початку необхідно розібратися зі стресовою ситуацією; якщо дитина зараз не має ресурсів для спілкування, не варто наполягати.
Якщо ж їй хочеться — допоможіть дитині потоваришувати спочатку з однією дитиною: сходіть разом у парк, чи в театр. З цією проблемою чудово допомагають впоратися дитячі комунікативні тренінги (наприклад, групові заняття терапією).
10. Компульсивні ознаки
Показниками стресового стану у дитини є і намотування волосся на пальці, а також покашлювання, тремтіння рук, хитання головою, пересмикування плечей, гра зі статевими органами, нічне і навіть денне нетримання сечі, заїкуватість.
Що робити? Допомогти дитині пережити стрес може адекватне фізичне навантаження: щоденні прогулянки, пробіжки, їзда велосипедом, ранкова зарядка. Дитина повинна мати можливість виплеснути емоції та повноцінно відпочити, розслабитись після важкого дня.
Якщо ситуація виходить з-під контролю, не нехтуйте допомогою дитячого психолога та невролога.
Кожна з перелічених вище ознак може свідчити про те, що малюк перебуває у стресовому стані. Будьте уважні до своєї дитини: якщо батьки ігнорують ці тривожні сигнали, це може не тільки призвести до стійких порушень здоров’я у малюка (наприклад, хронічного неврозу), а й відбитися на формуванні особистісних якостей.
Фото: НУШ
*Даний матеріал містить інформацію суто рекомендаційного характеру. Для кваліфікованих порад зверніться за допомогою до лікаря.
Як повідомляв MYNIZHYN, підлітковий період — один з найтяжчих у дітей. Зазвичай у цей період стосунки між дітьми та батьками часто руйнуються і відновити їх часом дуже складно. Щоб цього не сталося, важливо пам’ятати про прості, але дієві речі.
