Емоційне насильство, яке людина зазнає у дитинстві, може залишити шрами на всьому її подальшому житті. Від цих шрамів тягнеться прихований слід, який можна знайти, якщо ви наважитеся покопатися в собі. Нижче описано шість ознак того, що ви, самі того не знаючи, зазнавали емоційного насильства з боку своїх батьків, — пише Затишок.
1. Вам хочеться нездорових стосунків (що відображають ставлення до вас ваших батьків)
Що спільного у всіх ваших стосунків? Як до вас належать ваші партнери? Якщо ви раніше помічали (або помічаєте зараз, коли почали про це думати) ознаки емоційного насильства, значить, ви напевно росли в сім’ї емоційно жорстоких батьків.
Більше того, їхня емоційна жорстокість може підірвати вашу здатність довіряти іншим людям. Це захисний механізм людського розуму, що досить часто зустрічається, що уберігає його від страждань. У результаті вам стає складно підтримувати навіть стосунки із позитивною динамікою.
2. У вас низька самооцінка
Занижена самооцінка – це одна з перших ознак дорослішання у ній емоційно жорстоких батьків.
Хоча це не єдина причина, але вона одна з найпоширеніших, оскільки низька самооцінка формується якийсь час. Що стосується дітей все зводиться до будинку чи школи, де головним чинником виступає неприйнятне поведінка емоційного жорстокого батька чи буллінг з боку однолітків.
Емоційне насильство має на дітей вкрай негативний вплив, призводячи до заниженої самооцінки і часом навіть розвитку депресії. А це безпосередньо впливає на доросле життя людини, поки вона сама не вирішить дати минулому відсіч.
3. Ви стримуєте свої емоції
Людський мозок може по-різному справлятися із насильством. Один із способів – закритися від інших людей та придушити свій емоційний біль, особливо якщо вам постійно навіяли, що ваші емоції є проявом вашої слабкості.
Як правило, люди, які пережили емоційне насильство, вчаться пригнічувати свої емоції. Таким чином, їхній мозок намагається захистити себе.
4. Ви прагнете уваги до себе
Як згадувалося вище, емоційне насильство може призводити до зниження самоповаги і самооцінки.
Іноді в результаті такого насильства людина перетворюється на особистість, яка прагне уваги та визнання, щоб знайти тимчасове вирішення своєї проблеми, тим самим покращуючи своє самопочуття. Це та увага, яку вона недоотримала у дитинстві.
Виявлятися це може різним чином, починаючи жагою до визнання у професійному житті, і закінчуючи похвалою за любов і увагу в романтичних стосунках. Але в результаті ви завжди шукаєте одне й те саме – визнання, тому що почуваєтеся нікчемними.
5. Що б ви робили, цього завжди недостатньо (для вас)
Якщо вам здається, що все, що ви робите, є недостатньо хорошим (наприклад, ваш проект виявився жахливим, ваш виступ був суцільним кошмаром або ви були поганим партнером у стосунках), то ви могли вирости у сім’ї емоційних жорстоких батьків.
Як правило, емоційне насильство ґрунтується на досягненнях, коли батьки змушують дитину досягати успіхів і ніколи не виражають своєї любові та прихильності до дитини, незалежно від того, наскільки вона успішна. Усього, що робить дитина, завжди виявляється недостатньо. Так, навіть якщо ви перемогли у змаганнях, емоційно жорстокі батько або мати завжди вказують на ваші жалюгідні помилки під час гри.
Якщо ви збираєтеся стати найуспішнішою людиною з усіх, кого ви знаєте, навіть набагато успішнішою, ніж були ваші батьки, голос внутрішнього критика все одно нагадуватиме вам про те, що ви недостатньо хороші.
6. Вони намагалися зробити вас винними
Викликання почуття провини це одна з тих речей, які батьки іноді використовують як нормальний і природний спосіб виховання.
Коли у підлітковому віці дитина починає віддалятися від батьків, вони можуть називати її поведінку егоїстичною, намагаючись змусити відчути себе винною за те, що вона кидає їх, або примусово утримуючи її поруч із собою, частково пояснюючи це своєю любов’ю та прихильністю до неї (якщо копнути) глибше, можна дізнатися, що й батьки робили з ними те саме). Ще один варіант руйнівної поведінки батьків – коли всі їхні дії засновані виключно на переслідуванні власних інтересів, у ході відбувається постійне і безперервне емоційне придушення їхніх дітей.
Таке нав’язування провини дуже жорстоке і агресивне, оскільки батьки намагаються змусити дитину почуватися жахливо за те, як вона поводиться. Приклад – сказати дитині, що її вчинки призводять до сильних та тривалих страждань батьків.
Як повідомляв MYNIZHYN, вважається, що дівчинка повинна бути милою, господарською та слухняною, так як ці якості допоможуть їй стати гарною дружиною, але в сучасному світі немає обмежень, домашні обов’язки все частіше розподіляються порівну, а жінка може запросто стати пілотом або космонавтом. Тому батькам варто переглянути свій погляд на усталені традиції і більше довіряти дитині. Які 10 помилок у вихованні дівчаток батьки допускають найчастіше — читайте у матеріалі.
