8 Вересня 2015
2652
21 серпня у селі Паливода під Ніжином у теплиці 33-річного ніжинця Максима Казанцева міліція вирубувала та вивозила коноплі. Вартість їх визнали у півтора мільйона гривень.
21 серпня у селі Паливода під Ніжином у теплиці 33-річного ніжинця Максима Казанцева міліція вирубувала та вивозила коноплі. Вартість їх визнали у півтора мільйона гривень. Про факти виявлення значної плантації коноплі редакція Mynizhyn.com повідомляла раніше.
Журналісти газети "Вісник Ч" пропонують свою версію подій.
«Росла, як дерева. Запах — дурман»
— З місяць тому до мене звернулись місцеві жителі. Повідомили, що в парнику Максим вирощує коноплю. Перевірив — інформація підтвердилась, — розповів кунашівський сільський голова Володимир Сурмачевський. — Він купив хату ще у 2009 році. Та документи так до кінця і не оформив.
У мене син міліціонер, то знаю, що Максим уже притягувався, наче у підвалі ростив.
Кожен четвер виїжджаю до Наумівського та Паливоди, — продовжує. — Прийомні дні у мене. Як розповіли про Максима, зайшов подивитися. Хоч двір і обгороджено парканом, та з тильного боку можна увійти.
— Навіть дільничного не взяли? Не страшно було?
— Кого мені бояться, як я тут хазяїн.
— Кого мені бояться, як я тут хазяїн.
Теплиця обтягнута непрозорою плівкою. А згори не накрита, щоб, коли йде дощ, полив був. Нібито й заховано, і доступ є. Видно з усього, що всі вміння і зусилля приклав, аби виростити. З’являвся, коли треба було підшарувати, обв’язати.
Я на сході села усіх попереджаю, щоб навіть мак не сіяли. Колись стареньких за мак штрафували, гроші з пенсії вираховували. Зараз уже привчили, ніхто не сіє. Про все розповів дільничному інспектору. І вже у минулу п’ятницю мене запросили у Паливоду, як міліція почала вилучати коноплі.
240 стебел було зелених і ще 30 уже сушилися. Міліція стебла вирубала, зважила.
240 стебел було зелених і ще 30 уже сушилися. Міліція стебла вирубала, зважила.
— Отакі коноплі були, як рука, — ділиться враженнями Тамара Бублик, бухгалтер Кунашівської сільради. — Ну, дерева товсті, і все. Отак уже сушених лежало, — показує купку висотою трохи нижче коліна.
— Слідчий молода писала, а хлопці міліціонери вирубували. І запах такий... Зайшла туди, дурман. Поруч ще одна тепличка, уся в бур’янах. А тут — ні зіллинки. Як у хорошої хазяйки. Хлопці, бідні, порубали.
— Слідчий молода писала, а хлопці міліціонери вирубували. І запах такий... Зайшла туди, дурман. Поруч ще одна тепличка, уся в бур’янах. А тут — ні зіллинки. Як у хорошої хазяйки. Хлопці, бідні, порубали.
Завів помідори і кіз
Хвіртка у дворі, де все сталося, відчинена. У ній — записка про борг за світло 30 гривень. Відчувається солодкуватий запах конопель.
Поряд з будинком теплиця 50 на 8 метрів (міліція переміряла). Де-не-де невисокі бур’яни. На землі сліди — видно, щось тягали, скоріше за все, коноплі. На стіні будинку кілька обгорілих дощок, як після пожежі.
Саме цей будинок, розповідають місцеві, і купив Максим Казанцев. Спочатку бував у Паливоді разом з дружиною Оленою і трьома дітками на білому «Жигулі». Ростив помідори, огірки, кіз. Працював у Києві охоронцем. Був говірким і приязним до місцевих. Потім зник. А цього року з’явився знову. Уже приїздив автобусом чи велосипедом.
— Довго Максима не було. Уже люди обсадилися, а тут і він появився. Ще сусідка каже: «Ти б щось посадив». Нічого не відповів. Із сапою ходив, бачила, — згадує сусідка Ольга Хвостик.
— Він тільки купив хату, парники поставив. І город орав. Кіз завів той рік і не їздить, — зітхає сусідка Наталя Перевера. — Вони все мекають не доєні. Шкода. Піду, подою. Осінню одну козу зарізали, іншу собі забрала. Коли весною появився, козу мені віддав за те, що порала. Такий ловкий мужчина. А це ж хай Бог милує! — сплескує жінка.
— Може, вас і коноплі запрошував полоть?
— Та ви що?! — ображається жінка, але продовжує розповідь. — У п’ятницю пораюсь, аж дивлюсь, що воно таке? Вилазять з двору, і голова з ними. Я на город пішла. Аж тут онучка біжить: бабо, тебе міліція шукає. Я ще жартую: «Вирубайте і викиньте його». А мені один відповідає: «Ви що, тьотю, тут, мо, на мільйон». Увечері зять дзвонить з міста: «Теще, що у Паливоді робиться? Коноплі на півтора мільйона найшли».
Це ж її попробуй продать. Хто її бере? — по-сусідськи співчуває Наталя Перевера. — Приїхала машина «Вікна. Двері». Сусід казав, погрузили туди коноплі, опечатали і повезли. У нас сміються: «Міліція набрала, здадуть». Це все жарти, а людям горе. Нащо воно йому треба? Нормальний чоловік, гарний такий.
— І не шикарний, — долучається Наталя Зеленько, місцева жителька. — Аби гроші були, то він усе повиробляв би. А то сарайчик як упав, так і лежить. І хата немазана. А оце півтора місяця, як пожар був. Проводку замкнуло. Діти дим побачили. Так хлопці через паркан плигнули, світло обрізали, і все.
— І що, ніхто конопель тоді не бачив? — не можу повірити.
— Та ми на город не ходили. Думали, що там нічого і немає.
— Клієнтів не було, п’янок не було. Хтось же надоумив. Прямо шкода.
Теплиці для Паливоди не дивина. Люди вирощують овочі, розсаду і возять у Ніжин, до якого 12 кілометрів. По сусідству із Казанцевим живе Іван Донченко з родиною.
— Я стільки коноплі в житті не бачив. У шоці. Таке рядом було, — згадує минулу п’ятницю чоловік.
— У вас теж теплиці?
— Я на базарі у Ніжині торгую. У мене в теплиці огірки, помідори. А на чужому горі грошей не заробляємо.
Дільничний з місяць тому по всіх городах, теплицях ходив. А до Максима через діда сусідського заліз. Відрізав коноплю, сфотографував. А через тиждень тут мало не увесь райвідділ був.
«Мазав солідолом ворота, розкидав на вулиці гроші, роздавав таблетки»
Батьків Максима Володимира та Наталю Казанцевих знаходжу у будинку на околиці Ніжина. Максима, запевняють, не бачили давно, з сином не спілкуються.
— Стосунків ми не підтримуємо, — говорить Володимир Казанцев. — Він лежав у психіатричній лікарні у Халявині під Черніговом. Ми його провідували. Запитував у лікаря: може, це наркотики. Заперечив. Хвороба.
У лютому минулого року син там був на Майдані, на фоні перевороту щось з головою сталося, — припускає батько. — У нас із сином погляди різні. Я з Донбасу, і цим усе сказано. Ніхто не знає ціну сонця, якщо не був під землею. Я 10 років відпрацював у шахті. І знаю, що люди ні в чому не винні. Вони стали заручниками ситуації.
Після Майдану Максим почав солідолом мазати ворота, боявсь, що бойовики приїдуть. Я починаю говорити з ним, іде від розмови. У дружини його нервовий зрив був минулого року. Уявіть, жінка одна з трьома дітьми залишилась.
— А в Халявині друзів всяких підчипив, — долучається мама Наталя Казанцева.
— Гроші на вулиці розкидав, таблетки роздавав. Це наша біда, — продовжує батько.
Де він зараз, не знаю. У мене телефон порожній. Він мені не дзвонить і мною не цікавиться. У Максима вища освіта: закінчив технікум у Бобровиці, потім Сумський університет. 130 кілограмів ваги, під два метри зростом. Здавалось би, що йому треба. У мене два сини. Другий у Києві живе, працює, не курить, не колеться. А цей сам собі режисер.
* * *
Як повідомляє обласне управління міліції, запобіжний захід Максиму Казанцеву ще не обирали. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження за частиною 1 етапі 310 Кримінального кодексу України (незаконний посів або вирощування снодійного маку чи конопель) — карається штрафом від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.
Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №36 (1530), фото сайту МВС та архіву Mynizhyn.com
