Мистецтву витинанок навчали на "Літературній вітальні"

Будинок книги

В читальному залі Ніжинської центральної міської бібліотеки зібрались любителі рукоділля. «Літературна вітальня» гостинно запросила всіх бажаючих спробувати себе у стародавньому мистецтві витинанки. Ведуча Тамара Колотило нагадала, що наші бабусі добре розумілися на рукоділлі. Вони пряли і шили, вишивали та в`язали.

Сьогодні створене власними руками називають хенд-мейд. Такі речі дуже популярні. Відроджуються старовинні техніки, створюються нові. Про це свідчить і рекомендаційний список літератури «Рукоділля -це модно», виданий бібліотекою. Він знайомить з техніками бісероплетіння, печворк, квілінг, пірографія, скрапбукінг, ін. 

В інтернеті існує безліч хенд-мейд ярмарків, магазинів з продажу виробів майстринь. Для одних це спосіб приємно провести час, для інших-дохід. Про своє захоплення кінзаші розповіла бібліотекар читального залу Світлана Борщ. Вона продемонструвала власні вироби, розповіла, як їх робити. В основі техніки кінзаші-складання тканини у довгасті, округлі або гострі пелюстки. Спритність рук та фантазія довершать справу. Кінзаші в перекладі з японської мови означає «шпилька». Не так давно на абонементі можна було побачити виставку найкращих робіт Світлани. Майстер-клас з виготовлення витинанок провела Гузь Ірина Володимирівна-вчитель трудового навчання ЗОШ №6. «Витинанка» походить від слів «витинати», «вирізувати». Це є різновид декоративно-прикладного мистецтва. Колись в українських селах витинанками прикрашали стіни, вікна, полиці у хаті. На свята виготовляли особливі витинанки у вигляді сніжинок, хреста, янголят. 

У 1991 році в литовському м. Вільнюсі пройшла перша Міжнародна виставка витинанок. Отже, це мистецтво відроджується. У витинанках використовують орнаментальні мотиви:геометричні, рослинні. Витинанки привертають увагу цілісністю творчої ідеї, легкістю виконання. Тому і було стільки бажаючих навчитися цієї техніки. Кожен присутній на майстер-класі І.В.Гузь отримав різнокольоровий папір, клей, ножиці. Папір декілька разів складався навпіл. Маленькими ножицями вирізали орнаменти. У кожного він був свій. Ірина Володимирівна послідовно знайомила нас з прийомами техніки витинанки. Вийшло зображення пасхального яєчка, яке нагадувало сніжинку. Але після склеювання боків воно стало об‘ємним. І вже на кожному столі стояли «на ніжках» кольорові яєчки-гордість майстринь. Залишилось вклеїти отриману форму у саморобну листівку. Результат надихав. А потім звучали вірші членів «Літературної вітальні».Реклама: