Завершуючи нашу трилогію про пам'ятники Ніжина, ми запрошуємо вас у захопливу подорож містом, яке зберігає безліч історичних та культурних скарбів.
У цій заключній частині журналісти MYNIZHYN розглянули ще більше монументів, які є свідками величної історії та відображенням багатого культурного спадку Ніжина. Від знайомих облич до менш відомих постатей, кожен пам'ятник розповідає свою унікальну історію, яка заслуговує на вашу увагу.
Долучайтеся до нас, аби разом відкривати нові сторінки минулого та дізнатися, що ще приховують вулиці та площі цього чарівного міста.
Фото: пам’ятний знак та могила-обеліск. Автор: Олександра Сердюк
Могила-обеліск Мохового Сергія. Встановлена у 1951 році біля Ніжинського агротехнічного інституту.
Пам’ятний знак на могилі Ізраїля Хайтовича. Був встановлений в кінці вересня 1943 року за наказом командування 2-го мехкорпусу, офіцер 215 танкового полку Казарян повернувся з берегів Дніпра до Ніжина і встановив танк Т-70 на могилі свого командира.
Фото: Пам’ятник двірнику. Автор: Олександра Сердюк.
Біля входу до КП «ВУКГ» у листопаді 2019 року встановили пам’ятник з написом «Охайне місто – справа кожного» з нагоди 100-річчя існування підприємства. Вартість такої краси склала близько 25 тисяч гривень, робота виконана знаним майстром у Ніжині Миколою-ковалем.
Фото: Меморіал Героям-Захисникам. Автор: Олександра Сердюк
Меморіальний комплекс збудовано у вигляді Козацького хреста, у центрі – постать Героя України Олександра Мацієвського. Біля меморіалу є електронний інформаційний стенд, де можна ознайомитися з біографією 158 загиблих захисників з Ніжина.
Відкриття комплексу відбулося 25 листопада 2023 року. Меморіал звели за гроші благодійників. Його будівництво розпочалось 7 червня і тривало 120 днів, над будівництвом працювали близько 200 людей. Проєктом займались представники "Українського інституту Майбутнього".
Фото: Пам’ятник на місці католицького цвинтаря. Автор: Олександра Сердюк
«POMINIK WENIESIONO. NA NIEJSCU KATOLICKTEGO CMENTARZA KU WIECZNEJ PANIECI POLAKOW, MIES/KANGOW NIZYNA, TU SPOCZYWAJACYCH. "WIECZNY ODPOCZYNEK RACZ IM DAC, PANIE!»
Пам’ятник встановлено на місці католицького цвинтаря на вічну пам’ять поляків, мешканців Ніжина, там похованих. Вічний відпочинок дай їм, Панє!
Фото: Пам’ятний знак на честь 1000-річчя заснування міста. Автор: Олександра Сердюк
У 1993 році встановлено стелу на честь 1000-річчя Ніжина. 26 березня 1625 року Ніжин отримав від польського короля Сигізмунда III герб — святого Юрія на коні. В 1782 році, після ліквідації автономії Гетьманщини, герб було змінено, оскільки московському царському уряду не подобалась схожість герба провінційного міста із гербом їх столиці. Відновлено герб в 1992 році.
Фото: Пам’ятник Тарасу Шевченку. Автор: Олександра Сердюк
Пам’ятник Тарасу Шевченку був відкритий 21 вересня 1991 року та має статус пам’ятки монументального мистецтва. Бронзовий пам’ятник стоїть на гранітному постаменті та розташовується в парку імені Тараса Шевченка. Автор роботи – український скульптор Олександр Скобліков. Майже в кожному населеному пункті України є пам’ятник встановлений на честь Тараса Григоровича, але далеко не в кожному місті чи селі він був особисто, а Ніжин відвідував двічі в 1843 і 1846 році. Шевченко згадує Ніжин у деяких своїх повістях, а його друзі Віктор Забіла, Євген Гребінка та Олександр Афанасьєв-Чужбинський були випускниками Ніжинської гімназії вищих наук.
Скульптор зобразив Шевченка приблизно в тому віці, коли той вдруге відвідав Ніжин у 1846 році. Молодий Тарас сидить на камені з зосередженим і вдумливим поглядом із книжкою в лівій руці.
Фото: Пам’ятний знак «Остання дорога Кобзаря». Автор: Олександра Сердюк
17 травня 1861 року похоронна процесія з тілом Кобзаря зупинялася в Ніжині біля Спасо-Преображенської церкви. Відбулася заупокійна панахида.
Тарас Шевченко помер 10 березня в Петербурзі. Там поета спочатку і поховали. Проте друзі та шанувальники Кобзаря в 40-й день поховання виконали його заповіт і перенесли труну з тілом на рідну Україну. 22 травня, у 1861 році відбулося перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, що неподалік Києва.
Фото: Пам'ятний знак на честь звільнення міста від фашистських загарбників. Автор: Олександра Сердюк
Танк Т-34-85 був встановлений у 1983 році.
Фото: Пам’ятний знак на честь земляків воїнів – інтернаціоналістів. Автор: Олександра Сердюк
15 вересня 1996 року відкрито в Ніжині пам’ятник воїнам-ніжинцям, які загинули в Афганістані. Автор – скульптор Олександр Павлович Скобліков, народний художник України, почесний громадянин Ніжина.
Фото: пам’ятний знак «Дзвони Чорнобиля». Автор: Олександра Сердюк
Монумент «Дзвони Чорнобиля» на вшанування жертв і постраждалих від Чорнобильської катастрофи був споруджений у мікрорайоні новобудов за ініціативою небайдужих ніжинців, голови громадської організації «Спілка Чорнобиля» В. Колосова та за підтримки міського голови В. Колосова. Авторами скульптурної композиції є творчий колектив на чолі з відомим архітектором Г. Шмаровозом. За своїм ідейно-художнім вирішенням ніжинський монумент вважається одним з найкращних з числа подібних в Україні.
Завершуючи нашу подорож крізь історичні пам'ятники Ніжина, ми ще раз пересвідчуємося у багатстві та розмаїтті культурної спадщини цього чудового міста. Кожен монумент, кожна скульптура і меморіальна дошка є свідченням важливих подій і видатних постатей, які вплинули на розвиток Ніжина та залишили свій слід у його історії. Сподіваємося, що наші статті допомогли вам глибше зрозуміти і оцінити значення цих пам'ятників, а також надихнули на подальші дослідження та прогулянки містом. Дякуємо, що були з нами у цій захопливій подорожі, і запрошуємо продовжувати відкривати нові грані історії разом з нами.
Нагадуємо, для тих, кому цікаво більше дізнатися про пам'ятники Ніжина, запрошуємо до прочитання двох попередніх частин: Стежками історії: пам'ятники Ніжина через призму фотокамери. Частина друга, Стежками історії: пам'ятники Ніжина через призму фотокамери. Частина перша.
