Чи винувата оленка волохата що бджоли гинуть?

 

— Дві курки і дві качки пропало, — каже 70-річний Микола Кілобок з Григорівщини Варвинського району. — 25 і 26 квітня померли. У той день СТОВ «Дружба-Нова» обробляла посіви озимини хімікатами. Думаю, птиця наїлася отрути, яка осіла на землю, траву. Відстань від поля до моєї садиби —13 кроків. Вулики стоять під будинком. 13 років у мене пропадають бджоли. Кожного року купую нових. У цьому було 40 сімей, тепер силою набрав половину. У минулому році, як бджоли почали падати, ходив до «дружбанів» лаятися і ухватив у них етикетку з назвою отрути «Оперкот», яким пирскають. У цьому році не підпускають мене і близько. Старі люди, ті, що воювали, казали: «Оперкотом» труїли японців під час війни. У минулому році, як обробляли, надихався — «швидка» до лікарні забрала.

 

— Тримаю 80 бджолосімей, — каже 57-річний Петро Попенко з Варви. — П’ять сімей вже пропало. Ще у трьох маток немає. Льотна бджола, яка вижила, втекла в бік Полтавської області. У райраді провели декілька разів збори. Виїжджали на місце, де орендарі обробляють землю. Пробу не дали взяти. Прийшов головний агроном, каже: «То бабка волошку покропила, від того і дохне». До мене і напарника по хобі Стаса Кучковського прийшли, позбирали дохлих бджіл на аналіз. І я паралельно відправив їх до Києва. Прийшла відповідь, просять прислати супровідний лист, у якому повинні бути акти, з підписами і печатями. Немає акта, бджоли не пломбовані, не придатні до дослідження. Які у пасічника печаті? Потрібні зразки отрут, якими кропили поля, а нам їх ніхто не дає. З Чернігова прийшов лист, що я, пасічник, за свої повинен оплатити аналіз, а коштує він близько 20 тисяч гривень. Бог святий, з розуму можна зійти. У всьому районі бджола загинула, а нам за це ще й платити треба.

 

Поїхав я якось на поле, зняв на камеру, як обробляють. Приїжджає водовоз, привозять каністри з отрутою. Прямо на полі бодяжать і кроплять. Сто метрів до людських хат. Проїхали, людські городи разом з полем обробили — от і вся процедура. А як їм їсти возять? Привезли повариху на поле. Тракторист тут хімікати з каністри черпав, без респіратора, костюма, рукавиць. І тут уже брудними руками ложку тримає, наминає. Поліція, прокуратура приїхала, всіх і все сфотографували. Пасічник з дому вулик привіз, каже: «Нате, дивіться, хоч їжте». Нащо ці адміністрації, поліції, прокуратури, ветлікарні потрібні, якщо не можуть захистити? Буде так і далі — будемо виходити на вулиці, перекривати траси, підемо на поля бойкотувати. Як стане техніка, мо’, у Києві почують.

 

Одна нормальна бджолосім’я коштує мінімум півтори-дві тисячі гривень. Треба міняти вулики, бо бджола нанесла туди отрути. Це десь ще від 800 гривень. Сезон пішов, а ми нічого не вкачаємо. Не так тепер той мед дорогий, як бджола. На зборах домовилися, що представники «Дружби-Нової» без судів і скандалів зроблять аналіз. Людям виплатять збитки. А чи буде так, чи тільки обіцянками годують?

 

— Тримаю 45 бджолосімей, половини вже немає, — додає Олексій Каленіченко з Варви.

 

 

— Я не фахівець, не можу сказати, чи «Оперкот» винен, чи ще якась отрута, — говорить 47-річний Володимир Левадний, перший заступник голови Варвинської райдержадміністрації. — На минулому тижні були збори. Олег Власенко, заступник директора СТОВ «Дружба-Нова», припустив, що виною всьому шкідник оленка волохата. Люди почали обробляти свої сади від цього шкідника, через це і потруїли навколишніх бджіл. Я ж не знаю, як треба обробляти бабкам свої дерева, щоб покласти піврайону. Домовилися, що будемо об’їжджати пасічників, у кого загинула бджола. Збирати комах на аналізи. Як тільки все буде оформлено офіційно, на папері, найімовірніше, 25 травня знову будуть збори. Вирішимо, що робити далі.

 

Подивилася, що пишуть про «Оперкот». Це інсектицид, токсичний для людей, бджіл, риб. В інтернет-магазинах літр коштує 621 гривню.

 

— Навіть не чув про такий, — дивується Вадим Байло, агроном ПСП «Пісківське» Бахмацького району. — Років п’ять як обробляємо свої поля препаратом «Біскайя». У цьому році теж купували, та ще не обробляли. Коштує він 1441 гривню. Не шкідливий для бджіл.

 

— Не шкідливі препарати «Біскайя», «Асистент», — підтверджує Ірина Мудрицька, керівник відділу продажів інтернет-магазину ТОВ «Яблуком».

 

 

— До нас зверталися люди з Новгород-Сіверського району, — каже Світлана Красножон, начальник відділу контролю управління фітосанітарної безпеки в області. — Люди жаліються на загибель і бджіл, і птиці. Зараз розбираємося у цьому питанні. Але це все треба довести.

 

 

— 95 відсотків бджіл гине саме від контакту з інсектицидом. 4 відсотки — від гербіцидів. «Оперкот» — змочуючий порошок. Використовується при обробці пшениці, буряків, яблуні, виноградників. Зареєстрований, занесений до переліку препаратів, які можна використовувати в Україні. А ще їм правильно треба користуватися. Враховувати погодні умови, температурний режим. Замінити цей препарат можна. У переліку близько двох тисяч препаратів, якими можна обробляти.

 

У Новгород-Сіверському районі грішили на ТОВ «Агрікол-Холдінг», яке займається ріпаком (рапсом). Першого травня на місце виїздила комісія. Брали проби. Виявилося,вони використовували мікродобрива, регулятори росту. Ріпак у той час ще не цвів, бджоли не літали. Людям сказали, що у бджоли може бути хвороба, шкідники, стресова ситуація, погодні умови. З Варвинського району до нас ніхто не звертався, тому можу сказати тільки свою думку. Перш ніж обвинувачувати, треба знайти точну причину. У Рівненській області на всю Україну звинуватили орендарів. Виявилося, бджолиний кліщ.

 

Оброблювачі полів, згідно з законом України «Про бджільництво», за три дні до обробки повинні попередити сільради, пасічників. Вказати час обробки, назву препарату, ступінь дії токсичності препарату. Пасіки повинні бути на відстані десяти кілометрів від оброблюваних площ.

 

 

— За підрахунками, у Варвинському районі загинуло близько тисячі бджолосімей. Найближчим часом усі документи передамо представникам агропідприємства. Домовились, будемо вирішувати проблему мирним шляхом, вони компенсують людям збитки, — підсумував Володимир Левадний. — А ще пішли назустріч людям. У наступному році пообіцяли землі, що найближче до людей і пасік, засадити гречкою.

 

— Лабораторія показала: бджола загинула не від нашого препарату. Інсектициду не виявлено, — впевнений Олег Власенко, заступник директора СТОВ «Дружба-Нова». — Домовились компенсувати людям загибель бджіл своїм продуктом. Тим, у кого повністю загинули бджолосім’ї (їх приблизно 40), видамо по 200 кілограмів чи зерна, чи кукурудзи за сім’ю. Якщо перевести у грошовий еквівалент, то це десь 600 гривень. Тим, у кого попадала льотна бджола, будемо виплачувати по 20 кілограмів продукту.

 

— Не можу сказати, бо не агроном. Масова загибель бджіл — по всій Україні. Ми років десять обробляємо одним препаратом і не міняли його. Раніше масової загибелі не було.

 

— Оленка волохата процвітає.