Батьки можуть несвідомо або ж цілком свідомо створити негативний сценарій на майбутнє для своїх дітей. Їх дії можуть розвивати комплекси, з якими дитині доведеться жити протягом усього життя. Дізнайтеся, чи не припускаєтеся ви таких помилок щодо своїх дітей, та проаналізуйте власне ставлення до цього на своєму досвіді, — пише Затишок.
1. Постійна критика.
Токсичні батьки ніколи не хвалять свою дитину, бо вважають, що похвала погано впливає на сприйняття, і її можна “перехвалити”. Вони впадають у крайнощі, постійно критикуючи свого сина чи доньку: їхні дії, зовнішній вигляд, зайву вагу, одяг і зачіску, захоплення і мрії та нав’язують свої вигадані норми.
При цьому батьки не розуміють, наскільки боляче можуть поранити їхні кинуті мимохідь слова.
У результаті в маленької людини формується “внутрішній критик”, який у дорослому житті обмежує свободу вибору, заважає самостійно ухвалювати рішення і взагалі діяти та розвиватися.
Така людина в житті пливе за течією, за принципом “Краще синиця в руці”. І, найімовірніше, ніколи не стане лідером, не доб’ється успіхів ні в кар’єрному, ні в особистісному зростанні.
2. Порушення особистих кордонів.
Для токсичних батьків немає поняття особистих кордонів дитини, вони можуть прочитати щоденник, особисте листування, перевірити телефон, попорпатися в речах, входять до її кімнати без стуку. Таким чином вони намагаються з’ясувати деталі її особистого життя.
А пізніше, вже в дорослому житті, можуть приїхати в гості без попередження, нескінченно надзвонювати, і навіть вимагати дублікат ключів від вашої квартири.
Діти, чиї особисті кордони ніколи не поважали, у дорослому житті надалі можуть стати жертвами психологічного насильства.
3. Тягар для батьків.
Буває, що дитина від батьків чує на свою адресу такі фрази, як:
- “Ти мені дуже дорого обходишся”;
- “Я стільки грошей витратила на тебе”;
- “Через тебе я так втомлююся”.
Через ці фрази дитина починає почуватися зайвою, непотрібною, думає, що її потреби суттєво б’ють по кишені батьків.
Такі фрази завдають шкоди дитині, вона закривається в собі, а потім починає приховувати свої бажання та потреби. Надалі їй складно буде обирати, куди вступити вчитися далі, а потім професію. Таким людям буде дуже складно витрачати на себе гроші, тому що при цьому вони почуватимуться винними.
4. Порожні обіцянки.
Часто, щоб домогтися від дитини потрібної поведінки, батьки кажуть: “Якщо ти зробиш те, про що я прошу, то я куплю тобі це”, але згодом, вони забувають або забивають на свої домовленості.
Такі систематичне невиконання обіцянок підривають довіру дитини спочатку до батьків, а потім до всіх оточуючих людей.
У такої людини не буде довірчих стосунків ні в сім’ї, ні на роботі. Вона весь час шукатиме підступу і чекатиме на обман.
5. Порівняння з іншими.
Батьки порівнюють свою дитину з іншими дітьми, мотивуючи тим, що потрібно рівнятися на того іншого, своїх брата чи сестру, сина чи доньку сусідки тощо.
Бо він чи вона кращі в усьому. Добре вчиться, займається спортом, захоплюється танцями тощо.
Порівнюючи свою дитину з іншими дітьми, батьки занижують її самооцінку, і малюк починає почуватися “другим”, гіршим за інших, розвивається комплекс неповноцінності.
Поступово він звикає до такої обстановки в сім’ї. І починає думати, що це нормально.
І згодом переносить цю модель на все своє життя. Наприклад, дівчина перебуває у стосунках із чоловіком, який постійно порівнює її з іншими, через що вона сильно страждає. Але при цьому їй здається, що проблема саме в ній, і іншого ставлення до себе вона не заслуговує.
6. Нехтування думкою дитини.
Що вдягнути, яку футболку купити, яку стрижку зробити, з ким дружити і не дружити, чим захоплюватися, як вчинити в тій чи іншій ситуації. При цьому на всі заяви дитини батьки категорично заявляють, що та ще нічого не розуміє, і щоразу знаходитимуть різноманітні відмовки, які й заважають дорослішати та самостійно ухвалювати рішення.
Якщо дитина не має прав і можливостей висловлювати свою думку та приймати рішень. То в дорослому віці вона придушуватиме свої амбіції та бажання. Не зможе реалізувати свої ідеї в життя через постійні сумніви в собі.
7. Ти помилка, ти перешкода.
Іноді дитина на свою адресу чує такі фрази:
- “Краще б ти не народився”;
- “Як добре, коли тебе немає поруч”;
- “Коли ти народився, мені довелося кинути навчання”;
- “Ми так хотіли хлопчика, а народилася дівчинка”.
Подібні фрази змушують дитину відчути себе винуватою у всіх проблемах, і якщо її не буде, то всім від цього стане тільки добре. Це гнітюче почуття може перерости в установку “не живи”, яку тією чи іншою мірою мають люди, які день у день повільно вбивають себе (сигарети, алкоголь, інші шкідливі речовини).
А також ті, хто часто ризикують своїм життям (безбашенні перегони на високих швидкостях, невиправданий ризик і різні небезпечні трюки).
Там, де є висока ймовірність раніше піти з життя.
Не допускайте подібної токсичної поведінки, а краще щодня говоріть своєму малюкові найпотрібніші для нього фрази:
- Я люблю тебе!
- Як добре що ти в мене є!
Кожна дитина хоче відчувати і розуміти, що її люблять не за хороші оцінки і поведінку, а просто тому що вона така є.
- У тебе все вийде!
- Я тобою пишаюся!
Тому що батьківська підтримка – головний оберіг від усіх невдач, захист і опора людини на все її життя.
Як повідомляв MYNIZHYN, дивуєтеся, чому у вас не виходить жити з дорослими дітьми? Не розумієте, чому вони не хочуть приїжджати до вас на вихідні? Засмучуєтеся щоразу, коли вони не відповідають на ваші дзвінки та повідомлення? Діти, з якими ви намагалися встановити дружні стосунки, досі через щось засмучені, а ви не можете зрозуміти причину такої поведінки, — як цього всього уникнути або побороти — читайте у матеріалі.
