Батьки часто хочу для дитини "якнайкраще", а тому часто вдаються до різних заборон, але ж більшість з них є шкідливими для вашої дитини. Що не варто забороняти дитині — читайте у матеріалі, — пише Затишок.
Обмеження щодо самостійності, прояви емоцій та секретів — наскільки деякі з цих заборон можуть неоднозначно позначитися на формуванні особистості дитини, розповість психолог Ольга Романів.
1. Задавати питання
Як відомо, маленькі діти цікавляться у цьому світі всім і постійно ставлять питання, які дорослим здаються дурними або взагалі дратують. Тому, перш ніж піти на поводу свого небажання відповідати на чергове «чому» і «як», подумайте про те, що питання не задаються з метою роздратувати вас, а продиктовані лише тим, що дитина таким чином намагається пізнавати світ.
2. Виявляти самостійність
Дорослі дитини – це постійний прояв бажання бути самостійним. Перші кроки, спроби тримати ложку і без сторонньої допомоги, спроби одягатися і роздягатися самостійно. Якщо перші кроки малюка батьків зазвичай радують, тому що свідчать про новий етап розвитку, то з іншими проявами самостійності складніше. Набагато простіше, чистіше і швидше нагодувати, одягнути дитину самому, ніж дозволити їй, помиляючись вчитися чогось нового. І адже потім ці самі батьки будуть дивуватися з того, що дитина росте безвідповідальною і не хоче нічого робити — пам’ятайте, ви самі не давали їй такої можливості, пригнічуючи будь-яку ініціативу, поки вона була малюком.
3. Бути жадібним
У батьківській поведінці закріпився міф у тому, що дитина має ділитися з іншими дітьми своїми речами. При цьому самі батьки не надто поспішають дотримуватися своєї поради — вони не віддають свої смартфони малознайомим і навіть родичам, не дарують одяг та автомобілі. Але при цьому вони засуджують власну дитину, якщо та на дитячому майданчику не захотіла віддати свій совочок «колезі по цеху». Як можна соромити свого малюка за те, що ви самі не стали б робити? Таким чином ви привчаєте його до того, що він не може чинити так, як хоче — його будь-якої миті можуть змусити відповідати чиїмось чужим уявленням про те, як «правильно».
4. Виявляти емоції
Набагато простіше існувати у світі, де всі спочатку ведуть себе правильно — не плачуть, коли впали і розбили коліна або втратили іграшку, не стрибають по ліжках, коли весело, не кричать, не сміються, не бігають і не пустують. Ідеальний світ дорослих, у який діти приходять із розумінням, що цьому світові треба відповідати. Потім із дітей, яким батьки забороняли виявляти емоції і бути собою, виростають люди, які задовольняються малим, ні до чого не прагнуть і бояться так чи інакше виявити себе в житті, роботі та в особистих взаєминах.
5. Бруднитися, возитися в бруді, набивати шишки
Для дитини бруднитися, бігати, стрибати, падати і підніматися – це ще один спосіб пізнання світу. Падаючи і набиваючи шишки, вона отримує безцінний досвід, який вчить її бути більш обережним. Забруджуючись і колупаючись у бруді, піску, воді, дитина дізнається, що світ різний, цікавий і нестерильний. Залазячи на вершину гірки, вонв пізнає висоту та нові відчуття, пов’язані з певним ризиком.
Звичайно, можна огородити свою дитину від будь-яких емоцій, відчуттів та небезпек, але тоді не варто чекати, що, коли вона виросте, то стане вільною особистістю і цікавитиметься тим, що її оточує.
6. Мати секрети
Чим старшою стає дитина, тим більше особистого з’являється у її житті. Секрети – це частина особистого простору дитини, яку батьки повинні ретельно оберігати, оскільки це – можливість для розкриття потенціалу, закладеного в будь-якій дитині. І якщо стосунки між батьками та дитиною будуються на довірі, про деякі свої секрети вона сама вам розповість, коли вважатиме за потрібне.
7. Випробовувати негативні емоції
Страх, злість, образа, заздрість, звичайно, не прикрашають людину. Але справа в тому, що кожен з нас має право на негативні емоції, які покликані в якомусь плані зробити наше життя кращим, адже будь-яка з цих емоцій, якщо правильно сприймати її, сприяє розвитку.
В основі заздрощів лежить бажання мати те, що є в іншого, але немає в тебе. Злість показує, що тебе щось не влаштовує в ситуації або людині, а значить, необхідно міняти або себе, або ситуацію. Будь-яка емоція потрібна і важлива, просто варто вчитися, як виявляти їх так, щоб не завдавати дискомфорту ні собі, ні іншим. І чесно визнавати себе у наявності негативу в душі.
8. Висловлювати свою думку
Не можна забороняти дитині говорити «ні». Навпаки, треба з раннього віку пояснювати малюкові, що він має право відмовити і сказати те, що він думає. Скільки проблем у дорослому житті ми могли б уникнути, якби не соромилися говорити «ні». Цьому потрібно вчити з дитинства, і тоді це буде природно, правильно та органічно. Дитина не повинна рости в атмосфері, де її тільки примушують і змушують щось робити — у неї завжди має бути свобода вибору.
Як повідомляв MYNIZHYN, виховання дітей нині — річ індивідуальна, оскільки інформації на дану тему — безліч. Деякі психологи помічають у виховному процесі певні помилки батьків, які можна охарактеризувати як "погана практика". Переконайтеся, що ви так не виховуєте свою дитину.
