Ось і підходить до свого логічного завершення 2024 рік... Яким він став для Ніжина? Ми втрачали й знаходили, сумували й раділи, обурювалися й підтримували одне одного. Це був рік, що випробовував нас на міцність і вміння залишатися людяними. У нашому місті, попри всі виклики, життя вирувало: ми відзначали важливі події, шукали рішення для нагальних проблем і надихалися новими здобутками. Кожен місяць залишив по собі не лише цифри й дати, а й емоції, що закарбувалися у пам’яті ніжинців.
Окрім радощів і досягнень, 2024 рік став для Ніжина роком важких втрат. На жаль, війна забирає найкращих. Ми згадуємо наших захисників, які віддали свої життя за мир і свободу. Це були наші земляки — сини, брати, батьки, друзі. Вони мріяли про майбутнє, будували плани, жили звичайним життям, але зробили найвищу жертву заради нашого спокою. Кожне ім’я — це ціла історія: про любов до рідної землі, про відвагу та силу духу. Кожен із них залишиться у нашій пам’яті та серцях. Вони стали прикладом нескореності, символом боротьби та віри у перемогу.
Давайте разом згадаємо, чим запам’ятався 2024 рік для нашого міста — які події об'єднували нас, які виклики долали, і що надихало рухатися вперед.
Січень у Ніжині розпочався з події, що наповнила серця радістю. У новорічну ніч у місцевому пологовому будинку народилася перша дитина 2024 року — дівчинка. Ця малеча - символ нового початку й надії на краще майбутнє.
На Водохреще ніжинці традиційно зібралися в храмах, де відбувалися богослужіння та освячення води. Це завжди особливий день — сповнений щирих молитов, надії та віри в краще. Люди приходили, щоб узяти додому освячену воду, яка, за традицією, має цілющі властивості й символізує очищення та захист.
Початок року не обійшовся без нових ініціатив. У Ніжині відкрили Центр життєстійкості "Місце сили" — це простір, де можна отримати психологічну підтримку та допомогу.
Також ми не можемо не згадати про наших талановитих земляків. Тетяна Винник та Андрій Кокотюха отримали визнання серед найкращих авторів дитячих книг 2023 року. Це черговий доказ того, що Ніжин багатий на людей, які надихають, творять і прославляють наше місто далеко за його межами.
Перший місяць року завершився сумною звісткою — пішов із життя відомий ніжинський пасічник Петро Балаш. Його вклад у розвиток бджільництва та збереження традицій залишиться в пам’яті містян.
Лютий 2024 року для Ніжина був сповнений важливих подій і досягнень. Ми дізналися, що ніжинський напрямок став одним із найбільш популярних маршрутів у столичному регіоні.
У місті нарешті відбулися важливі зміни: встановили сонячну електростанцію в лікарні, що стане корисним надбанням для економії та сталого розвитку.
Також у лютому за кошти небайдужих придбали авто, на якому будуть повертати наших полеглих Воїнів.
Не можна забути і про волонтерку з Ніжина Катерину Подгорську, яка отримала відзнаку "Хрест громадських заслуг" за свою активну допомогу нашим захисникам.
У березні ми раділи за вчительку з Ніжина, яка здобула перемогу в конкурсі від Voice of America Learning English» та стала прикладом для всіх освітян міста. Її досягнення надихає на подальший розвиток і показує, як важливо розвивати навички англійської мови для нових можливостей.
Наші волонтери евакуювали безпритульних тварин з прикордоння Сумщини та шукали їм новий дім.
Березень став місяцем, коли Ніжин показав свою єдність, відданість і готовність до нових викликів.
У квітні ми дружно «потерпали» від пилу із Сахари, пам’ятаєте?
Також у Ніжині відкрили нове швейне підприємство, що дає можливість для працевлаштування та соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб.
На жаль, квітень приніс й сумну новину — у Ніжині помер священик церкви Іоанна Богослова Олег Расковалов. Його відхід залишив велику порожнечу в духовному житті міста.
А наприкінці місяця у Ніжині відбувся благодійний концерт українських співаків, мета якого була зібрати кошти для ЗСУ.
У травні до Ніжина завітав колишній президент України Петро Порошенко. Метою його візиту стала зустріч з юною ніжинською волонтеркою Діаною Насібовою, а також під час свого візиту він зустрічався з мешканцями та обговорював актуальні питання.
Ніжин активно готувався до Великодня, зокрема пройшла виставка "Писанкова алея" та встановили Великоднє дерево. Місто наповнилося святковою атмосферою, а місцеві мешканці активно долучалися до традиційних святкових заходів.
У Ніжині спостерігалося масове звільнення листонош, що стало темою для обговорення серед місцевих мешканців. Ця ситуація викликала занепокоєння, адже такі зміни впливають на обслуговування жителів міста.
Також у травні ніжинська лікарня отримала новий мамограф, що дозволило покращити діагностику та профілактику раку молочної залози. Це важливий крок до покращення медичних послуг для місцевих мешканців.
Травень у Ніжині був насичений різноманітними подіями, що демонструють активне життя громади та її прагнення до розвитку.
У червні у Ніжині розпочали роботу над створенням муралу на честь загиблого воїна, який віддав своє життя за Україну. На муралі зобразили Віталія Нещерета, який на початку повномасштабної війни долучився до лав ЗСУ.
А ще ми активно обговорювали разом з вами, чи доречний «суржик» у нашій мові? Тож, усі запам’ятали, як сказати українською «сладкоєжка»?
Липень розпочався з 10-го ювілейного велопробігу у Ніжині. Артем Левченко – професійний велогонщик, отримав головний приз – велосипед.
Студенти Ніжинського державного університету отримали дипломи бакалаврів на урочистій церемонії випуску.
У серпні Ніжин приголомшила новина про пожежу у вольєрах врятованих тварин. Ця подія викликала велику хвилю обурення від місцевої громади.
Також з'явилася інформація про закриття Першої Аптеки Лівобережжя №1777 у Ніжині.
Були й перемоги: ніжинець Олександр Ревтюх встановив рекорд України. Втративши в бою ліву руку та ногу, Олександр зробив максимальну кількість присідань без опори за 60 секунд – 34 рази.
Наша громада зіткнулася у серпні з екологічною катастрофою – наші річки потерпали від масового мору риби.
Ну й наостанок місяця до нас завітала перша леді України Олена Зеленська. Вона ознайомилася з місцевими ініціативами та підтримала жителів у важкий час.
Осінь у Ніжині розпочалася з приємних новин: ніжинський ліцей потрапив до рейтингу найкращих навчальних закладів України.
У жовтні у ніжинської лікарні змінилося керівництво: Ольга Швець звільнилася за сімейними обставинами. Її замінила Олена Шейко.
Довгоочікуваний демонтаж відбувся: у парку Шевченка більше немає «Квадрата».
Осіння негода Ніжин не оминула: місто потерпало від вирваних дерев, але комунальники швидко реагували на ці події і прибирали наслідки стихійного лиха.
Незгоди були не тільки у погоді – Петро Іванов зазнав першої поразки у професійній кар’єрі.
Грудень розпочався з новинок, у Ніжині змінили міську систему оповіщення про небезпеку. Відтепер сигнал лунає з поступовим наростанням протягом трьох хвилин.
У полон до ЗСУ потрапив зрадник із Ніжина, котрий повідомляв важливу інформацію ворогу, а згодом підписав контракт зі збройними силами ерефії і добровільно пішов вбивати українців.
Новина про припинення діяльності вольєрів також викликала чимало обговорень у місті.
А дітям потрібна новорічна казка.. Нова Пошта привезла свято для малечі прямісінько у Ніжин. У центрі міста розгорнулося новорічне «містечко», де дітлахи могли переглянути новорічну виставу, зробити гарні фото з аніматорами та отримати подарунки.
Ніжин живе, працює і змінюється. Тут щодня відбувається щось нове: люди гуртуються, щоб допомагати один одному, роблять життя комфортнішим і підтримують тих, хто цього потребує. У місті, як і всюди, є свої виклики, але в цих труднощах ніжинці знаходять сили діяти, створювати і мріяти. Навіть у дрібницях відчувається, що Ніжин — це більше, ніж просто місто, це спільнота людей, які вірять у майбутнє і готові за нього боротися.
