Це був звичайнісінький вересневий день у школі. Мені було шість. Після чотирьох уроків у нас була виховна година, на якій вчителька розповідала про правила поведінки і систему оцінювання.
У кожного з нас є місце сили, де душа й тіло підживлюються енергетикою та відновлюють свої ресурси. Для когось це ліс, ставок, хтось надихається подорожуючи чи відвідуючи різноманітні зібрання.
Однією з головних ознак сучасного світу є мобільність. Постійний рух, пошук нових можливостей та способів покращити життя – характерна риса людини 21 сторіччя.
Між тим, маленькі містечка інколи значно відстають у реноваціях від великих міст, але урбаністичні тенденції поволі охоплюють і районні центри.
Якось у середній школі на уроці математики я, певною мірою, став посміховиськом. Хоча, ймовірно, зі сторони це виглядало жартом з мого боку, а не «ляп штанами об дорогу».
Кілька тижнів тому 24 квітня активувалась розсилка у Вайбері з пропозицією додатись до вайбер-спільноти зі звичною для нас назвою популярного інформаційного ресурсу міста...
